- доповнення
- -я, с.1) Дія за знач. доповнити.2) Те, що доповнює що-небудь, виступає додатком до чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
доповнення
Смотреть что такое "доповнення" в других словарях:
доповнення — [допо/ўнеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
доповнення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зовнішнього доповнення принцип — теоретичне підґрунтя механізму компенсації наслідків, зумовлених невідворотною неповнотою формалізованих схем управління; висунутий Ст. Біром … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Святаш, Дмитрий Владимирович — Дмитрий Владимирович Святаш Дмитро Володимирович Святаш … Википедия
Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках») закон, внесённый народными депутатами Вадимом… … Википедия
аденум — а, ч. Узгоджене сторонами доповнення до раніше укладеної основної угоди … Український тлумачний словник
ад'юнкта — и, ж., мат. Алгебраїчне доповнення … Український тлумачний словник
додаток — тка, ч. 1) рідко. Дія за знач. додавати, додати 1 3). 2) Те, що додається, служить доповненням до чого небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки,… … Український тлумачний словник
доповняльний — а, е. Який використовується (призначений) для доповнення … Український тлумачний словник
лупінг — у, ч. Ділянка нафто або газопроводу, що споруджується як доповнення до основної траси (для тимчасового користування) … Український тлумачний словник
